Технічне завдання

2.1. Безпека

Потреба в безпеці притаманна будь-якій системі, зокрема соціально-економічній. Безпека є однією з найважливіших умов функціонування держави, регіону, підприємства, особи. У сучасних умовах відбувається трансформація економічної безпеки в соціально-економічну. Така трансформація зумовлена посиленням впливу людського чинника в зовнішньому та внутрішньому середовищі функціонування будь-якої системи.

Соціально-економічна безпека особи виступає головним об’єктом системи соціально-економічної безпеки та являє собою стан захищеності її життєво важливих інтересів. Соціально-економічна безпека особи виражається в збереженні найважливіших інтересів індивіда, включеного до соціально-економічних відносин та становить основу його поступального розвитку. При цьому особа виступає не тільки об’єктом, але і реальним суб’єктом соціально-економічних відносин, а це означає, що її безпека відображає як стан, так і спроможність особи у певних умовах реалізовувати природне право на якісний рівень життя. 

Поряд з цим, сучасному українському суспільству притаманна низка соціально-економічних загроз, які проявляються на рівні особи. Серед них:

- високий рівень корупції та тінізації економіки;

- неефективна система запобігання надзвичайним ситуаціям;

- низька дієвість системи соціального забезпечення, що не дозволяє забезпечити реалізацію соціальних стандартів уразливим категоріям населення;

- невідповідність соціальної інфраструктури потребам населення.

Зазначені проблеми загострились у зв’язку із розгортанням збройного конфлікту з Російською Федерацією на сході країни, що спричинило значне зростання кількості внутрішньо переміщених осіб, які потребують забезпечення житлом, послугами соціальної інфраструктури, працевлаштування тощо, а також числа учасників антитерористичної операції та членів їх сімей, які потребують медико-соціального супроводу.

На подолання окреслених загроз спрямована операційна ціль 2.1. Безпека.

Очікувані результати:

  • Підвищення якості бізнес-клімату в регіоні.
  • Зниження проявів девіантної поведінки населення.
  • Послідовне реформування системи соціального забезпечення.
  • Підвищення якості соціальної інфраструктури.
  • Забезпечення дітей послугами дошкільних навчальних закладів відповідно до потреб населення регіону.
  • Забезпечення медичною та соціально-психологічною допомогою учасників АТО та включення їх в соціальне, економічне та політичне життя регіону.
  • Реалізація прав та соціальних гарантій внутрішньо переміщених осіб, сприяння у їхньому працевлаштуванні та започаткуванні власного бізнесу.

Індикатори:

  • Кількість правопорушень, пов’язаних із корупційними діями.
  • Зростання рівня охоплення дітей дошкільною освітою та збільшення місткості дошкільних навчальних закладів.
  • Кількість учасників АТО, що потребували та отримали необхідний вид допомоги.
  • Кількість працевлаштованих осіб з числа учасників АТО.
  • Динаміка кількості лікарняних ліжок в розрахунку на 1 мешканця.
  • Кількість ВПО, що потребували та яким було надано необхідний вид допомоги.
  • Частка працевлаштованих та осіб, яким було надано допомогу у відкритті власної справи у структурі працездатного населення з числа ВПО.
  • Рівень охоплення малозабезпечених осіб наданими соціальними послугами.
  • Частка малозабезпечених домогосподарств в загальній структурі домогосподарств.

Завдання

Орієнтовні сфери реалізації проектів

2.1.1. Громадська безпека

  • Патрулювання вулиць, вдосконалення роботи поліції.
  • Вуличне освітлення.

2.1.2. Формування антикорупційної культури

  • Усунення корупційних чинників у діяльності представницьких органів влади.
  • Проведення інформаційної кампанії щодо заходів з реалізації антикорупційної політики.
  • Активізація громадськості у здійсненні моніторингу діяльності органів влади на усіх етапах прийняття та виконання управлінських рішень.
  • Детінізація системи соціально-трудових відносин на регіональному ринку праці.
  • Посилення відповідальності роботодавців за умови праці, зокрема, в частині виплат заробітної плати, на основі об’єктивної їх оцінки.
  • Посилення соціальної відповідальності усіх суб’єктів економіки регіону (органів влади, підприємницьких структур, громадських організацій, домогосподарств), в частині чіткого виконання законодавства.

2.1.3. Ефективна система запобігання надзвичайним ситуаціям

  • Розробка та впровадження Комплексної регіональної програми екологічної безпеки області.
  • Створення автоматизованих систем попередження паводкової загрози, загроз  викидів та скидів отруйних речовин.

2.1.4. Вдосконалення системи соціального забезпечення

  • Зниження рівня бідності для соціально уразливих категорій населення.
  • Підвищення адресності соціальних допомог.
  • Послідовне реформування системи надання пільг громадянам.
  • Упорядкування реєстру осіб, які мають право на пільги.
  • Вдосконалення нормативного забезпечення надання пільг у сфері транспортних пасажирських перевезень окремим категоріям осіб.
  • Розвиток мережі закладів та організацій для надання соціальних слуг у громаді.